Легенда
А поки готується Ваше замовлення - погляньте у вікно…
На цій площі, яка колись називалась Домініканською, у 1559 році розгорнулися події, що не мають аналогів у світовій історії. Провідні львівські хроністи Бартоломій Зіморович і Денис Зубрицький розповідають нам про справжню війну… за наречену. Цією нареченою була Гальшка з Острога – найбагатша тогочасна спадкоємиця усієї Речі Посполитої. І звісно охочих одружитися з нею не бракувало. Найбільшого успіху у цій справі досягнув улюбленець короля, магнат Лукаш з Гуркі, який насильно обвінчався з Гальшкою.
Однак мати дівчини, Беата, користуючись прихильністю до себе матері короля Бони, три роки не допускала до доньки небажаного зятя. Та ось королева Бона виїхала до Італії і Гальшка з матір'ю, втративши підтримку при дворі і рятуючись від законного чоловіка, втекла до Львова і заховалася тут, в тодішньому монастирі Домініканців під власною охороною.
Лукаш, нічого не досягнувши вмовляннями, розпочав потужну артилерійську облогу монастиря. Життя Львова завмерло, торгівля фактично припинилася на декілька тижнів. У розпалі військових дій до Львова таємно пробрався той, кого справді кохала Гальшка – православний князь Сімеон Слуцький. Потрапити до обложеного монастиря було майже неможливо. І ось тоді винахідливий князь переодягнувся в одежу жебрака, позичив у таверні, яка стояла якраз на цьому місці, лоєвий ліхтар і темними вузькими підземеллями з допомогою ченців-домініканців пробрався всередину монастиря. Закохані одразу ж обвінчалися, вважаючи попередній насильницький шлюб незаконним.
Королю вся ця історія набридла і він наказав львівському старості сприяти зухвалому Лукашу у захопленні монастиря. Після того, як за наказом львівських властей було перерізано водогін, монастир здався. Король визнав законним чоловіком Гальшки звичайно ж Лукаша, а не Сімеона і нещасну дівчину, після недовгого ув'язнення у фортеці Високого Замку, відвезли до маєтку Лукаша у польське місто Шамотули…А у львівській таверні ще довго розповідали про чарівний ліхтар, який допоміг, хоч і не надовго, об»єднатися закоханим.
Багато віків минуло, а нам з тих часів залишився старий ліхтар і перекази про таку незвичайну історію двох закоханих сердець.
(Записано із розповідей п. Іллі Лемка)
Сподіваємось, що ця коротенька легенда із довгої історії нашого міста принесла Вам декілька приємних хвилин…
На цій площі, яка колись називалась Домініканською, у 1559 році розгорнулися події, що не мають аналогів у світовій історії. Провідні львівські хроністи Бартоломій Зіморович і Денис Зубрицький розповідають нам про справжню війну… за наречену. Цією нареченою була Гальшка з Острога – найбагатша тогочасна спадкоємиця усієї Речі Посполитої. І звісно охочих одружитися з нею не бракувало. Найбільшого успіху у цій справі досягнув улюбленець короля, магнат Лукаш з Гуркі, який насильно обвінчався з Гальшкою.
Однак мати дівчини, Беата, користуючись прихильністю до себе матері короля Бони, три роки не допускала до доньки небажаного зятя. Та ось королева Бона виїхала до Італії і Гальшка з матір'ю, втративши підтримку при дворі і рятуючись від законного чоловіка, втекла до Львова і заховалася тут, в тодішньому монастирі Домініканців під власною охороною.
Лукаш, нічого не досягнувши вмовляннями, розпочав потужну артилерійську облогу монастиря. Життя Львова завмерло, торгівля фактично припинилася на декілька тижнів. У розпалі військових дій до Львова таємно пробрався той, кого справді кохала Гальшка – православний князь Сімеон Слуцький. Потрапити до обложеного монастиря було майже неможливо. І ось тоді винахідливий князь переодягнувся в одежу жебрака, позичив у таверні, яка стояла якраз на цьому місці, лоєвий ліхтар і темними вузькими підземеллями з допомогою ченців-домініканців пробрався всередину монастиря. Закохані одразу ж обвінчалися, вважаючи попередній насильницький шлюб незаконним.
Королю вся ця історія набридла і він наказав львівському старості сприяти зухвалому Лукашу у захопленні монастиря. Після того, як за наказом львівських властей було перерізано водогін, монастир здався. Король визнав законним чоловіком Гальшки звичайно ж Лукаша, а не Сімеона і нещасну дівчину, після недовгого ув'язнення у фортеці Високого Замку, відвезли до маєтку Лукаша у польське місто Шамотули…А у львівській таверні ще довго розповідали про чарівний ліхтар, який допоміг, хоч і не надовго, об»єднатися закоханим.
Багато віків минуло, а нам з тих часів залишився старий ліхтар і перекази про таку незвичайну історію двох закоханих сердець.
(Записано із розповідей п. Іллі Лемка)
Сподіваємось, що ця коротенька легенда із довгої історії нашого міста принесла Вам декілька приємних хвилин…
