Кава

Кава – це не напій, це – явище. Загадкова кава всотала у себе цілий безмежний світ людських емоцій, почуттів, вражень. Цей напій – свідок багатьох людських перемог і поразок, мрій, таємниць та пригод. Саме тому ми вважаємо, що в історії кави – вся історія людства, історія справжньої насолоди. А людина, яка вміє готувати цей напій і розуміє його значення – це митець. Одним смаковим відтінком можна передати емоцію, настрій, почуття, енергетику. Доказом особливості кави є те, що протягом десятиліть кава є другим за популярністтю напоєм у світі… І можна тільки порадіти за любителів цього напою, оскільки сьогодні є можливість вибирати будь-які сорти кави. В залежності від свого смаку і матеріального становища.

Чашечка кави вже давно перестала бути для нас чимось екзотичним. Швидше це вже символ початку робочого дня. Відсьорбуючи ароматний напій, ми навряд чи згадуємо «Кавову кантату» Баха чи роздумуємо про Відень – перше європейське місто, де з'явилась кава. Однак ми щодня приєднуємось до багатовікової традиції «кавопиття».
Тому, щоб максимально задовільнити вибагливі смаки і урізноманітнити поняття «випити кави» ми пропонуємо великий вибір сортів кави та способів її при готування. Рекомендуємо спробувати всі варіанти, які ми Вам приготували, але особливо рекомендуємо:
  • мокко «Полуничний»,
  • каву по-мексиканськи
  • каву по-віденськи,
  • каву «Мускатну»
  • каву із східними прянощами – на Ваш вибір.
У холодну зимову пору і просто для гарного настрою – пропонуємо каву з алкоголем.
А якщо Вам захочеться не лише посмакувати каву, а більше дізнатися про цей напій: до Вашої уваги -

Легенди винайдення кави

Найзворушливіша легенда про каву є такою:

Пророк Магомет був важко хворий, i Аллах, щоб допомогти йому, послав архангела Гавриїла, який пригостив Магомета невiдомим на той час напоєм. Вiн був чорним, як камiнь Кааби, i гiрким. Називався цей елiксир "кахва".

Більш-менш офіційними версіями винайдення кави вважають мусульманську та християнську версію.

Арабська легенда розповiдає про шейха Омара, який був прославленим лiкарем, але жив у печерi, як простий пустельник. Мабуть лише такому святому чоловiковi й могла явитися райська птаха. Коли вiн її помiтив уперше, дивовижна птаха виспiвувала чарiвливi пiснi, та щоразу, як Омар пробував її упiймати, на мiсцi птахи з'являлися пахучi квiти i небаченi досi плоди. Омар не знайшов для них кращого застосування, окрiм як вживати за приправу для вiдварiв, якими лiкував хворих. Вiдвари  з кавових зерен виявилися цiлющими, i чутки про них розiйшлися по всiй Аравiї. Згодом Омара проголосили святим i в Меццi на його честь заснували монастир. Так розпочалась мусульманська історія кави.

Але християни-копти в Ефiопiї вважають, що саме їхнi ченцi вiдкрили каву. В певнi пори вони мусили протягом сорока годин поспiль молитися, а це було не так просто, траплялося, що й сон перемагав їх. Та якось один чернець звернув увагу на те, що кози, об'їдаючи галузки невiдомих кущiв разом iз плодами, стають дуже жвавi i мало не танцюють. Чернець з цiкавості скуштував ягоди i вiдчув, як сон вiдступає. Своїм вiдкриттям вiн подiлився з iншими ченцями i незабаром уже всi вони стали вживати цю дивовижу. А коли пiзнiше котрийсь чернець витяг обгорiлу галузку з вогню i спробував тi ягоди пiдсмаженими, ефект виявився ще яскравiшим.
Так поволi дiйшли вони й до того, що почали молоти пiдсмаженi ягоди i пити гiркуватий вiдвар. Бо одна рiч вiдкрити кавовi зерна, а друга - навчитися робити каву, адже вивар iз сирих зерен нічого не вартий.
Натомість єменці оповідають ще одну легенду: бiля гори Сабр стояв монастир, але вже мусульманський. Один iз пастухiв, iм'я якого, за твердженням Британської Eнциклoneдiї, було Кальдi, пас монастирських кiз на схилах гори, i помiтив, що кози не сплять, а брикають. Наступної ночi повторилося те ж саме. Стривожений пастух розповiв ченцям про дивну поведiнку тварин, i тi порадили простежити, якi рослини жують кози вдень. I ось пастух принiс в монастир гiлки з темно-червоними ягодами.
У кожнiй такiй ягодi було по два ясно- зелених зернятка. Монахи довго i безуспiшно гортали старi книги, шукаючи якоїсь згадки про дивну рослину, i врештi виявили, що це рослина не мiсцева. I була вона завезена в Ємен ефiопськими християнами з провiнцiї Каффа, висаджена на Єменськiй землi, але незабаром здичавiла. Ченцi на собi спробували дiю вiдвару зерен i переконалися в його збудливiй дiї. Вони називали його "кафе" за iменем провiнцiї Каффа, або ж "кава", що по - арабському означає "бути сильним", "рiшучим".
Оскiльки саме з Ємену кава набула найбiльшого поширення, то араби так i називають її - "дочка Ємену".
PolskiEnglish
Веб дизайн Львів